Сіячам

           Вчителям  неактуального  предмета,
           Нашим  мудрим  кримським  вчителям.
           Вірш-підтримка...

Добре,  вічне  сіяли
Довгі  дні  -
Поле  переорано
Навесні.

Сходи  перетоптано
Орачем.
Те,  що  важко  сіяне
Сіячем.

Півжиття  покладено
В  ті  поля  -
Та  чорніє  пусткою
Вся  земля.
 
Ночі  пересиджено  
За  столом,
Очі  пересліплено
Із  пером.

Та  настала  нині  
Нежданна  мить:
Мають  нас  по-новому  
Перевчить,

Щоб  змогли  по-іншому
Засівать,
Так,  щоб  чужі  звичаї
Прославлять.

Де  ж  набратись  мужності
Нам  і  сил,
Щоб  почати  заново
Той  зісів,

Щоб  мовчати  мудро  -
І  не  зітліть,
Та  у  гніва  полум"ї  
Не  згоріть?

Може,  там,  де  стоптане  
Проросте,
І  в  душі  євшаново
Зацвіте?

22.04.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596778
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: Тетяна Бонд