Був,кажуть,Рай,
Небесний Рай.
Тепер нема.
Лишень осколки пошукай-
з"явилася людина.
Вона єдина спотворила Гармонію Життя.
Був,кажуть ,Рай.
А далі...Забуття.Земля.
Щоденна праця,піт і кров.
Найперша кров зросила землю.
Їй не завадила любов.
Як взяли в руки меч,
орудують мечем й донині.
Здригається Земля
і плаче Небо синє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596785
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: NikitTa