Лічу розриви: другий… третій… п’ятий…
І раптом Лета... коло са́мих ніг.
Ось-ось вода лизне мене за п’яти –
І стане легко, наче уві сні.
Русалкою явлюся Мінотавру
З намистом інкрустованих гріхів,
Він порахує родинки як тавра –
І пропуск дасть у котреєсь із кіл…
Я ладна сто віків кружляти колом,
Аби по ГРАДах не гадати знов:
Життя поставить крапку або кому?
Знімає Лета мірки з підошо́в...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596816
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: ptaha