Довкола прірви лілії з вогню.
Пітьми серпанок очей довкола.
Навколо калюжі кров'яні в строю.
Глухе Життя і Доля квола.
Ще й досі тіл живих такі вже мертві душі.
Пекла криваві й вірні посланці.
Холодні погляди льодяних сердець.
Ти вже не Життя, ти - Мрець.
Я вже сотні років й літ отак стою.
Між вітрами з льодяною шкірою тіла.
Холодно та душа кричить "Горю!".
Забагато пітьми й замало... СВІТЛА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2015
автор: O.Lorelay