БІЛЯ ДОМУ У НАШОМУ САДОЧУ
Біля дому у нашому вишневому садочку,
Присів я відпочити на горбочку.
А соловейко мелодійно так співав,
Що я від співу трішки задрімав.
Дрімаючи, в очах солоденька картина,
Що я і моя люба дівчина,
Під вишнею стоїмо, та вишеньки смакуємо
І ніжно один одного цілуємо.
Яка радість, яка благодать!
Таку картину бачити б на старість.
А старість треба в Бога заслужити,
Щоб до старості і так один одного любити.
Дрімаючи ,відчув, як ніжно вітер віяв.
Який мені на вушко навівав,
Вставай іди до свого дому і до дівчини
І не шукайте жодної причини, щоб разом не були.
Цінуйте те, що в зрілості звела вас доля.
Не ображайте Бога, на це його є воля!
Вас двох звели ангели і доля по волі Божій!
Щоб разом ви були, жили, ходили, творили,
Богу і народу своєму добро робили!
Завжди повертайтесь до свого дому
Та відпочивайте на горбочку,
У своєму вишневому садочку,
На руках тримаючи свою дочку!
30.07.2015 р.
А. Рогуля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович