а тепер виходь і йди
йди куди дивляться очі
куди несуть тебе ноги
йди хоч у інші світи
абикуди
зрештою аби тільки йти
не зважаючи ні на що
всупереч усьому
аби не ставати камнем
не черствіти душею
не мертвіти серцем
не розучитися Її кохати
не ловити падаючі зірки
загаслі й невиразні
наче згустки засохлої крові
твоєї власної
на твоїх долонях
каплями останнього літнього дощу
присмаком шестимісячних поцілунків
і майже досяжного Щастя
тільки іди
так прошу самого себе
Вікторе
йди
адже якщо й помирати
то краще вже не від самотності
якщо задихатися то не від темряви
не від темноти
тому йди
чорт тебе забирай
Вікторе
йди
йди хоча би
абикуди
31 липня 2015 [00:36]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597011
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2015
автор: Віктор Шупер