Солоних сліз повнії очі
І вже не сила їх тримать,
Чому я знов це відчуваю
Чому так хочеться ридать?
Чому страждають рідні люди
І ти не всилах помогти,
Бог тобі дав тяжке завдання
Його ти мусиш пронести
Цей страх,що кожна мить остання
Він полонив твій розум і думки,
Такого стерегтися треба
Він сіє в серці будяки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2015
автор: Ярина Вогель