Чому твої вуста неправду кажуть
Дивлячись в мої очі як в безмежний океан,
Він тебе манить,полонить, ти в ньому тонеш
Але це все не більше ніж обман
І знову разом ми,ми є недоторканні
І вже не чути музики,вже зупинився час,
Ми тут одні,уже немає простору
Що та вселенна...її нема для нас
Здається ти чужий, але ти мій
Як не суміжні ці поняття,
Та інша є,ти тонеш в ній
Мене, ти викинув в багаття
Ті дотики твої,то мариво очей
Це все ілюзія, це вигадка моя,
Тебе нема,я ж бачу тебе скрізь
Ох та брехня,ох та брехня твоя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: Ярина Вогель