ти далі ходиш в чорних окулярах -
в печерах, зворах сутінкових неба
боїшся світла... лиш страшні примари
і чорні круки горнуться до тебе.
учора знов ходив на полювання,
і з другом, кажаном, шукали жертву,
там на горі - не вперше й не в останнє -
карали лиш за те, що ще не мертва.
твої жнива настали, Чорний Пане,
колосся косиш, що росте півроку...
уже край неба свічку полумянить -
в твої обійми направляє кроки
наступній жертві - знов дає натхнення,
з усіх свічад стира її наймення!!!
© 18-05-2007, Ханой
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59709
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2008
автор: drillinger