не кажи, що всім потрібен дощ,
що пекуче сонце землю сушить,
душить горло майданІв і площ
і кривавить світлом чорні душі.
забувай молитвенний прононс,
не чекай від когось порятунку...
з горла рветься закликів пронос:
"сонце заховати за лаштунки.."
в темнім небі дзеркала біди
тіней поза сценою не вбачиш -
крапельку холодної води
випроси на голови гарячі.
як в громах із хмар підуть дощі,
не випрошуй даху для душі!
© 26-05-2007, Ханой
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59710
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2008
автор: drillinger