Розсипав вечір зернята кавові.
Дмухнув вогнем на місяця свічу.
Прошу тебе, налий в бокал любові,
Нехай уп’юся нею досхочу.
Тугу стопчу.
А як стопчу, то піду танцювати
На міжпланетних зоряних шляхах.
На скрипці тонко Всесвіт буде грати.
Я закружляю, мов безжурний птах.
В твоїх руках.
В твоїх руках сталевих, але теплих
Воспряну духом, піднесусь на трон.
Поглянь, зірковий майстер щастя клепле
Нам із медово-бурштинових грон.
І це не сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)