Коли-небудь і Десь зустрінемось ми знову,
Впізнаємо один одного по сяйву у очах,
Та чи наважимось ми завести розмову,
Згадавши, як ми несамовито бились на мечах?
Як завдавали глибокі рани один одному,
А потім ще мстиво сипали сіль на рани?
Перунами любов зламали по живому
І один від одного втекли на свої майдани.
Можливо, що у нас прокинеться та мужність,
З якою ми Десь/Колись кохали один одного,
І в новому житті здобудемо тотожність:
Знайду тебе єдину, а ти - мене єдиного.
27.07.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: Левчишин Віктор