Завелися в нашій хаті,
Жидолюбики прокляті.
Хворі мабуть ції люди...
Прикормили їх іуди.
Де за гречку, де за віру,
Продалися, за офіру.
Задурили їх талмуди…
Як зомбовані паскуди.
Потерпаєм від чужих…
А свої дають під дих.
Знов на виборах народ,
Обирає зайдо - зброд.
Мізки треба ж так заср.ти,
Що готові умирати.
Не за брата, не за свого,
Богообранця... чужого.
Щож скажіте нам робити?
Не дають паскуди ж жити.
Браття, вирвімо гніздо,
І відправим їх в АТО.
Не самих, а з хазяями,
Що сидять там…за Горбами.
Плавно с.ки хай ідуть,
І дітей своїх ведуть…
Як не стане тут лайна,
В нас закінчиться війна.
Віддамо їх у ясир,
І настане браття мир.
Заспіває соловей…
Згинуть зайди і плебей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597214
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2015
автор: Дід Миколай