Всі ці квартири, всі ці будинки.
Твої некеровані, мої божевільні вчинки.
Всі ці локації, вокальні формації.
Твоєї зупинки, моєї станції.
Все, що з'єднує і розмежовує.
Тебе проковтує, мене прожовує.
Що непокоїть і що заспокоює.
Тебе кує, мене викарбовує.
Все, що наше і те, що чуже.
Що тебе вбиває, а мене береже.
Най Всесвіт нас зв'яже і збереже.
Бо, я без тебе не можу, уже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: Катерина Пташка