За маскою сміху

"...щоб  не  плакать,  я  сміялась".
Леся  Українка  "Як  дитиною,  бувало..."

Написала  Українка:
 "...щоб  не  плакать,  я  сміялась".
Так  і  в  мене  по  життю,
кожний  раз,  як  обпікалась.
Сміх  то  ширма,  сміх  то  маска,
за  якою  сравжня  Я.
Головне  не  загубитись,
не  забуть  своє  ім'я.
Я  не  хочу  йти  крізь  силу,
споглядати  світ,  крізь  призму
слів  чужих,  чужих  емоцій.
Це  як  вдягнуть  чужу  білизну.
Тиснуть  стіни,  давить  стеля.
Час  вже  щось  робить  мені,
а  не  просто  посміхатись  
і  пливти  по  течії.
Буду  плакати  і  жити,
і  радіти,  тільки  щиро.
Спалю  вогнищем  надії
маски  всі,  й  порву  всі  ширми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597276
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2015
автор: Юлія Сніжна