Ніби ЗАПОВІТ

Коли  до  мене  прийде  спокій
І  моє  фото  в  кутку  набуде  чорну  стрічку,
Згадай  мій  погляд  сизоокий,
За  упокой  замов  в  Соборі  і  постав  свічку.

Не  знаю  я  де  буде  моя  Душа  потому,
І  у  яких  Світах  вона  знову  народиться,
Та  вже  ніколи  вона  не  втілиться  в  земному,
Бо  кличе  у  Безсмертя  її  Буття  дзвіниця.

Нам  не  судилося  Душами  єднання  мати,
Хоча  тілами  ми  із  тобою  і  єднались,
То  може  Десь  у  Світах  чекають  на  нас  шати,
Щоб  ми  Душами  в  коханні  щиро  парувались?

30.07.2015
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597347
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.08.2015
автор: Левчишин Віктор