Вона сміється з усіх моїх жартів.
І ти знаєш, цього достатньо,
Щоб забути скорботу минулих життів.
А вона розпалила те саме багаття,
Котре я так довго й нестерпно хотів.
В мені вже так дужо палає,
От-от і не втримаю голову.
То так круто, навіть ломає,
Краще я знав тебе с молоду.
Більше б квітів тримали руки,
І теплих слів залетіло до вух.
Без дому, залишились твої муки,
І метилики в хаті, замість тих мух.
Що ти зробила зі мною, дівчино?
Невже я випив приворотного зілля?
Хоча не кажи, не потрібна причина.
Я хочу мати від нього похмілля.
.SB. 2.08.2015
#SB #poetry #вірші #поезія #стихи #мистецтво #творчість #натхнення #одкровення #Безмежний #Станіслав #лірика #творчество #лирика #багаття #палає #дужо #Ukraine #vscocam #vscomoment #vsco
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Станіслав Безмежний