Я нас прирікаю на Ра

Ти  бачив  як  сонце  палає  у  мене  в  очах?
Те  сонце  ти  сам  запалив  і  лишив  догорать.
Ти  бачив  як  в  мене  у  ніг  помирала  земля?
Ти  сам  її  вбив  і  сам  мені  в  ноги  кидав.
Ти  чув  як  у  горлі  моєму  цвіте  океан?
Той  плач  океану  ти  сам  так  давно  заховав.
А  може  ще  й  чув  як  в  долонях  зліта  пташеня?
Його  стукіт  крил  ти  до  ритму  сердець  наших  звів.
Ти  знаєш,  що  в  чреві  моїм  оселився  Господь?
Хоч  ти  і  не  віриш,  сам  в  нього  просив  Нам  життя.
То  може  повіриш?  Я  нас  прирікаю  на  Ра!
Щоб  ти  збудував  для  нас  другий  Едем  між  небес...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Мирослава Муромська