Я біжу! Дорога - вся моя,
Літній степ і цей рожевий ранок,
Зночі прокидається земля,
От-от сонце визирне за ганок,
Стежка в"ється степом-полином
За таємним манівним каноном,
І веде, бере у свій полон
Край рожевий із пташиним звоном.
Щебет голоснішає, росте,
Шириться, заповнює шпарини,
Будить щось забуте і святе,
Те, що Бог вкладає в сон дитини.
Хто бував до нас у цих степах,
Пив цілющі пахощі безтями,
Скільки див таїться в полинах,
Скільки ще загубиться із нами?
Я біжу! В рожевому степу
Так приємно з вітром позмагатись.
А в кінці рожевого шляху
Разом з сонцем в морі покупатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597725
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.08.2015
автор: Тетяна Бонд