Дай нам, жар птице, снагу молодого крила
Доки ще небом затято і пристрасно марим.
Хай буде щастя, оте, що завжди пополам,
І не на часі вже безум шалений Ікара.
Чисті джерела довіри й живого тепла –
Вам би не знати довіку намулу й загатів…
Леза чуттів затупились об віку Монблан,
Але в душі не очах невтихаючий кратер.
Пекучої долі солодко-гірка іпостась
Стане веселкою понад врожаїстим полем.
Хай владарює ця істина мудро-проста –
Сумнівам й відчаю нас не здолати ніколи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597732
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2015
автор: stawitscky