Ти скарб, дорожчий від смарагда й перла,
Душі моєї чарівна струна,
Реаніматор серця, що завмерло,
Вітрила для життя мого човна.
Ти мрій вершково-кремовий світанок,
Думок крилатих швидкісний політ.
Ти сонце, що виводить із туману
Жури і болю у казковий світ.
Вершина, не підкорена ще мною.
Екзотика, незвідана на смак.
Ти силою палаєш неземною.
Ти серед прози жита гойний мак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)