Приспи мою пильність, обійми ще хоч раз
І розлий з вуст солодку отруту.
Хай заграє в душі тиху музику джаз
І теплом змиє з тіла простуду.
Й ти мене босоніж поведеш на вівтар,
Йтиму слідом сліпа, безголоса.
І зупинить всі стрілки старенький дзигар,
Щоб відчула - то милість є Божа.
Прихилюсь головою до твоїх грудей,
Вчую стукіт крізь щем я сердечний.
Заспіває в гаю "віть-тьох-тьох"соловей,
Він, як я бо, довірчо-безпечний.
04.08.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2015
автор: Валентина Ланевич