Сумує наша Україна –
Бо гинуть хлопці на війні,
Везе додому мати сина
В холодній, цинковій труні.
Їм не дають перемагати,
Стріляти теж їм не дають,
Їм дозволяють помирати
І хлопці в бій останній йдуть…
Чомусь не знайдете на сході
Ви влади чинної дітей,
Вони в Європі, на свободі,
У колі всміхнених людей.
Коли б в окопах* діти влади
Теж захищали рідний дім,
Не те б приймали вчора в Раді,
Везли б найкраще з тилу їм.
Знайшли б і їжу, і гармати,
Бетонні стіни стали вмить…
Їм не дають перемагати –
І влада ця за цим стоїть!
*саме в окопах, а не в штабах за сотні кілометрів від передової.
5.08.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597911
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2015
автор: Руденко Олекса