Я молюсь за тебе, сину, дні і ночі,
І у Бога лиш благаю допомоги:
Щоб вернувся неушкодженим, синочку,
Із далекої пекельної дороги.
Як, ріднесенький, тебе мені бракує,
Скільки сліз безперестану пролила,
Тільки віра мене зараз і рятує,
Лиху думку відкидаючи з чола.
Як же страшно, мабуть, сину воювати,
Відбирати в свого ворога життя.
Подивившися у очі свого ката,
Намагатись зупинить кроволиття.
Ти пішов, щоб рятувати Україну.
Тільки хто оцінить подвиги твої?
Я чекаю і люблю тебе, мій сину,
На оцій прекрасній згореній землі.
Я стерплю безсонні ночі, сірі дні,
І на скронях сивину, аби ти, сину,
Повернувся до батьківської землі
Врятувавши нашу рідну Україну.
05. 08. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597985
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2015
автор: Віктор Остроух