Його я кохала, так сильно й невпинно
Проходили миті, хвилини, роки,
Сиділа й чекала на нього повинно
Й від болі кидалася я навтьоки
Та що ті хвилини, роки і.. століття
Вони, наче капля для мене в воді,
Сьогодні душа моя вбралась в лахміття
Ох..де ж ті роки її молоді?
Вона не така, як була із тобою
Тоді я раділа, всміхалась, цвіла,
Я стала без тебе старою каргою
Ти став єдиним...для кого жила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Ярина Вогель