Ти як улюблена погана звичка,
самодостатня, не потрібна й попільничка
з'їдеш із середини, смакуєш страх
і тіло вкотре хоче знову відчути змах
Ти щось сильніше...ти моя залежність
ти, які і спільність, так і моя протилежність
Без тебе ломка, в голові суцільний кавардак
Вже навіть появилася любов і до собак...
І доза - не укол, не комлімент...
Ти як з побічними ефектами ескперимент
потрібен не частинами, а весь відразу,
щоб досягти найвищого екстазу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Та, що живе...