Не спішіте літа утікати у смутковий вирій,
Ваші крила міцніють щодень у святому житті,
Кожна мить, кожен крок ще колись нехай буде щасливий
І не дай мені, Боже, зійти із такого путі…
Відлетять журавлі, усміхнеться моя ще стежина,
Білим цвітом калина сяйне під старечим вікном,
Заспіває на лузі коханням свята журавлина,
Цвіркунове обніме гаряче обох нас крило…
Білим цвітом засяє на лузі низька конюшина,
Теплі роси ударять по промені рясно зорю,
Намалюється ранком у кольорі знову картина,
У якій в своїй долі з тобою я ще не згорю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Віталій Назарук