Загублена в лісах,
і з ними залишилась
з деревами говорить,
забула вже про страх.
Маленька відьма
вчиться ворожити
на травах,
що збирала на стежках.
І слухається вітер
ту малу дитину,
що серце покололи колючки.
Ті колючки кохання,
як без нього жити?
Без нього замість серця будячки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598225
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2015
автор: Ярина Вогель