Люблю я з ним сидіти
про щось погомоніти.
Люблю я з ним лежати
і довго-довго спати.
Люблю я його очі,
в які дивлюсь до ночі.
Люблю я його вії,
такі руденькі, милі.
Люблю його усмішку,
таку любеньку ніжну.
Люблю з ним прокидатись,
від снів своїх вертатись.
Люблю його обійми,
в яких ні дощ не вітер
не зможе розлучити.
І казку нашу вічну
не зможе закінчити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2015
автор: Кристина Царь