Трохи пам*яті в чай замість м*яти
Трохи туги замість меліси
Продірявлені наскрізь лати
І розбиті дверні завіси
Трохи пам*яті в чай замість м*яти
Трохи сумніву замість меліси
Якщо Богу набридне тримати
Він правицю свою розтисне
І в прірву полетить планета
На дев*яте найнижче коло
І гримітиме замість сонетів
Музика вселенського розколу
Та навіть там будем битися стадом
Образ свій забувши і подобу
Одне одного виб*єм джихадом
Розірвавши підземну утробу
*В обрамленні вірша використане фото Ірини Джуль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598281
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2015
автор: Той,що воює з вітряками