Від його погляду вона втрачала голову

Від  його  погляду  вона  втрачала  голову,
А  іноді  бувала  просто  не  своя.
Йому  поруч  із  нею  було  надто  холодно.
Про  зовсім  іншу  думав  він  щодня.

А  їй  казали,  що  вона  дурненька.
А  їй  казали,  що  вона  мала.
Не  слухала  нікого,  бо  серденько
Хотіло  трохи  щастя  і  тепла.

Але,  на  жаль,  кінчилася  історія.
І  кожна  казка  має  свій  кінець.  
Вони  могли  би  бути  разом,  та  в  теорії.
Залишився  від  щастячка  вітрець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2015
автор: Таємнича незнайомка