Фатум

Я  не  можу  тобою  не  дихати.
Намагалась,  повір,  –  та  не  можу.
Навіть  струни  якщо  ті  не  смикати,
Із  нізвідки  тебе  віднаходжу.

Ти  існуєш  у  кожному  атомі,
У  всіх  вимірах,  рівнях,  площи́нах.
Жити  «із»,  а  не  «без»  (як  у  фатумі),
Чи  тонути  самотньо  в  глибинах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2015
автор: Тетяна Мерега