Коли зірки ховаються у росах,
Над травами мережиться туман,
Й шовкові запліта березам коси,
Ранковий сон це, чи якийсь обман?
У Ворсклі мить скупається – розтане,
Перейде в день на сонячнім крилі
І променем Монастиря дістане,
Зупиниться на Гуловій горі,
Де день у вечорі поволі згасне,
Засвітить щедрий місяць угорі,
Яке життя на цій землі прекрасне,
І в сонця мить, і в місячній порі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Тетяна Акименко