Часом буває боляче і страшно
Тоді згадуй...
Згадуй про ту, що зараз біля моря,
Ту що більше любить гори,
Але зараз біля моря,
Бо до моря ходять поїзди,
А до гір вони не ходять:
Адже до раю треба йти пішки
Босоніж і бажано не самотою,
Щоб коли біля брами
Перечепишся об святого Петра
Було не так страшно
Адже поруч буде твоя рама
Твоя яна і магабгарата
З безліччю імен.
І ти вклонишся доземно апостолу
Перепросиш і ніяково спитаєш
Чи можна іти далі.
А він гляне на тебе скоса,
Посміхнеться в бороду і скаже:
"Можна,синку,можна,
Але тільки заради тієї,
Що ходить у тебе справа - поза спиною,
Хоча і живе у тебе зліва - під серцем."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Той,що воює з вітряками