[i] [b] [color="#bf1111"] І так бува...[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#0a1cbd"]NN,- привіт!.. Вже не чекала ме́не?.
А я прийшов,- бо дуже вже горів
В душі наш клич,- бо хіттю зійшли гени..
Усе найкраще я на себе вдів!..
Та це все зайве,- Поцілунки, дотик,-
Розділи нас у миті забуття...
Ти неземна,- не просто жінка,- хто ти,-
Чаклунка, котра спалює життя!..
Своїм коханням, звабою та хіттю,
Пахучим тілом, поглядом, злиттям..
А руки, руки, - піднімаєш миттю
Оте що я зову своїм життям...
Сьогодні я того що ти - не хочу,-
Лиш ніжність,- і ніяких там туди..
Щоб губи - в губи, заглянути в очі,
Жаринок дотик,- NN - підійди!!.
Ні!.. На диван ти не спирайсь руками,-
Бо там таке,- що вмить шалена хіть
Закрутить і запалить все між нами,-
Сьогодні хочу пестить,- не любить...
NN - так хочеш?!!! Хочу, милий!.. Хочу!!.
А там побачим,- все покаже мить!..[/color]
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598415
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.08.2015
автор: Янош Бусел