- Іди сюди!
Лови мої сонця!
В них яблук смак із ароматом смутку.
А я – у Вирій по ясних зірках –
В одвічний край останнього притулку…
Мій метеор,
Зірвавшись, полетить
І згасне у траві листком осіннім.
Не треба слів. Прощання – тільки мить,
Яку розвіє вітер павутинням.
Заграй услід
На сурмах журавлів.
То не сльоза. Дощить сьогодні зранку.
Проміння гусне медом в бурштині...
І пахнуть смутком яблука на ґанку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598459
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2015
автор: ptaha