жевріють струни добра
у літніх вечірніх сагах,
купаються у присмерках міста
останні надії щастя,
плавляться кволі ілюзії
вчорашнього дня мудреця,
відроджуються щирі потоки
бажання снів ностальгії,
останні віршові думки
злітають далеко навік,
стихає віра в прийдешнє
моїх змарнілих сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Дмитро Макогін