Ти сприймаєш стихії,
що тебе оточують...
Синім небо приймаєш,
з нього дощик рясний.
І приймаєш ти Сонце,
що засліплює очі. -
Безпорадна ти часто
на тлі різних стихій.
Крижани́й часом вітер
твоє ранить обличчя –
Як природні, сприймаєш
їдкі́ підступи ти...
Рятівну чому ж, люба,
ти стихію не кличеш,
Ту що пристрасти планом
захистить два світи?
2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Юрij Бyжaнuн