І журналюги не скупі на вісті,
і графомани теж не помело.
Нема поета на пустому місці,
і є – де є потужне джерело.
І течія – не Дону, а Дунаю,
і гілля на калиновім кущі,
а не сухе коріння молочаю,
де і грози очищення немає
і оминають проливні дощі.
І має бути материк у морі
або хоч вулканічний острівець,
як нації надія і вінець,
І має бути диригент у хорі,
аби стояли лицарі, як гори,
і не перевелися нанівець.
Але Фортуна наша одинока.
Її не добачають де-не-де,
і самозванець лицарем гряде.
Коли за териконами пороку
юрба людей не визнає пророка,
то самотужки нація іде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598533
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.08.2015
автор: I.Teрен