Батьківщину свою рідну,
Скільки буду жити…,
Захищатиму завжди…
Їй буду служити…
Над могилою стою.
Хочеться ридати ,
З побратимом прощаюся…
Спочивай, мій брате…
Разом йшли ми у АТО,
Разом сподівались
Вигнать ворога з країни…
Та, не так все сталось…
-Але як же можеш ти
Позиції здати?..
Ні! У тебе, друже теж
Діти, жінка, мати…
Ставай в мене за плечима
Будеш керувати:
Ти наводитимеш ціль,
Я буду стріляти…
Стань моїм архангелом!
Не корись! Солдате!
Паралельні ще світи
Встигнеш облітати…
За майбутні покоління
Треба нам подбати,
Щоб не сталось- окупанта
Мусим виганяти…
PS.
Притомився я молитись
За вбитого. Боже…
Із архангелом своїм
Нищим зло вороже…
І нехай катюги знають:
Навіть з домовини,
Патріоти захищають
Землі України!
9.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598658
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.08.2015
автор: Тамаре