Вітре мій степовий, я ж бо Мавка твоя,
А квітуча Волинь - то моя є земля.
Там світила мені до схід сонця зоря
І купалась я там в чистих росах з маля.
Там бриніли хрущі у садку навесні,
Жебенів потічок після зливи дощу.
І хмелив мене дух пуп’яків на сосні,
Йшла на прощу душа по водицю святу.
Припадала в молитві до ликів благих,
Щоб любов зберегли, листопад що приніс.
Щоб діждалась тебе із далеких доріг,
Щоб на руки узяв та до серця притис.
09.08.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: Валентина Ланевич