Ти так далеко…

Як  би  примусити  любов  гірку  забути
І  викинути  з  свого  серця  назавжди?
Закрити  очі  –  більше  не  проснутись,
Або  зарити  в  ніч,  немов  жахливі  сни.

Чим  загасити  цей  вогонь  душі  нестерпний,
Розвіяти  ще  й  попіл,  що  димить  довкола,
Щоб  образ  твій  не  малювати,  в  думці  стерти
І  не  хотіти    ніжних  дотиків...  уже    ніколи.

Не  в  силах  більше  жити  й  опиратися  жадо́бі…
Ти  так  далеко…але  можеш  бути  поруч,  близько,
Або  прийди  і  подаруй  хоч  ніч  одну  любові,
Або  закрий  всі  сторінки  нечитаної  книжки.  

                                                                                       09.08.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2015
автор: Lora G