Цей абонент поза зоною твого досягнення,
І якими б люди не були настирними й спраглими,
Абонент ігнорує дзвінки, абонент не хоче нікого чути,
І ти лабіринтами Міноса блудиш, щоб зрозуміти, чому так.
Абонент вперто не реагує на смс-ки,
І люди збирають на панахиду – не вірять, що він воскресне;
Абонент з дня на день не з’являється у мережах,
І люди шукають отця, що відспівав би в доступних цінових межах
Абонент опинився поза зоною життя/галактики/ери,
В абонента наглухо вікна забиті і замкнені двері,
За абонентом приходить прокуратура й міліція,
Абонента звільнили з роботи – він не був на ній більше місяця.
Абонент недосяжний, вочевидь, абонент пішов в кращий світ,
І люди зібрали на панахиду, а тобі все не переболить;
І хто його знає, що сталося, чому він не відповідає?
Чи абоненту байдуже, чи він так тебе вберігає?
Абонент же вмирає від гіпертонії, шизофренії і раку,
Він сам не знає, де він, з ким і як йому,
Звідки взялися ліки, хвороби і їх ознаки…
Для абонента обидва варіанти ймовірні однаково.
25.3.2015р,
Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598780
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2015
автор: Лань.