Ми часто задумуюся, як жити дальше. Що є сенсом. Що пріорітетно. Розуміючи, що ти безсильна піщинка, яка бореться за своє існування. Працюєш на роботі, яка не приносить ні задоволення, ні права на фінансову незалежність, ні права на вільний час. Умовна зайнятість, умовна рутина днів. Та все це дурниці, якщо порівнювати з іншим. Це другорядне, тому що важливе не матеріальне, а духовне. Людина живе собі в звичній для себе залежності від роботи, грошей, речей та продуктів першої необхідності, а повз неї проходить найважливіше. Хто ми в цьому світі??? Для чого ми тут??? Для чого ми створені? Ми часто задумуюся над призначенням, для чого ми живемо? Що нам потрібно зрозуміти. Як розширити свій кругозір. Задумуємося над почуттями, відносинами, спілкуванням з людьми. Люди… Які ж вони різні та багатогранні. Як важко знайти однодумців. Які різнобарвні і цікаві точки зору. Але ще частіше ми задумуємося про тих людей, які викликають усмішку. Тепле відчуття, що зігріває душу. Про тих, які припадають до душі. Споріднені душі, які створені один для одного. Можна назвати як завгодно, залишиться тільки відчуття, яке лоскоче душу. Заставляє серце битися швидше. З яким забуваєш про всі проблеми та хвилювання. Це відчуття заставляє нас переосмислити все життя, обдумати різні деталі, розібрати розмову, яка тебе зачепила на кожне речення, кожне слово. Заставляє тебе усміхатися і водночас заводить в тебе в залежність. І тоді ти розумієш, що без цієї людини ти не можеш більше існувати. Що кожна розмова дає натхнення і наснагу до життя, а кожна розлука приводить у відчай.
Ця проза не про філософію думок. Ця проза про філософію почуттів. Бо все що зустрічається нам в житті викликає певні емоції, які вже потім ведуть до певних роздумів.
Емоції – це вир почуттів і відчуттів. Саме їх так важко інколи контролювати. Саме вони так часто впливають на настій, а відповідно і на результативність днів, тижнів, років та й життя у цілому. Тому їх потрібно контролювати. Інколи з ними потрібно боротися, та все ж в більшості випадків бути вірному своїм щирим емоціям. Тому що від розуму і міркувань інколи може бути більше шкоди. І якщо помилитися через розум, це буде однозначна помилка. Інше діло, коли це був поклик серця, твоє внутрішнє Я, тоді кожна помилка, це не помилка – це спроба, спроба змінити життя на краще. Встигнути сказати, те що рветься на волю, встигнути обпектись, щоб потім не згоріти у полум'ї своєї Душі.
В житті потрібно боротися, але не з людьми, а самому з собою, зі своїми страхом та слабкістю. Життя – це мить, і потрібно вміти цю мить помічати та виділяти з іншого простору життя. Битва контрастів, от що виділяє прекрасні миттєвості.
Та ми навчилися так усе ускладнювати, що не помічаємо основного. Щастя в усмішці, щастя в погляді, щастя в кожному з нас, в кожного у серці. Істина в тому, що ми повинні відчувати гармонію з собою, повинні навчитися бути тим ким, ми є з людьми на яких дуже хочеться справити враження. Якраз це бажання так часто все псує, намагання справити враження заставляє нас не бути собою, змушує нас зраджувати собі, приховуючи свої недоліки. В цьому світлі ми виглядаємо не щиро і ганебно, хоч не обманюємо співрозмовника, а просто ведемо себе не природньо! Просто у нас спрацьовує основний ворог - страх, який руйнує нас із середини. Так часто ми забуваємо, що ідеальних не буває, ще більш часто забуваємо, що закохуємося якраз в тих хто не боїться бути собою, хто приймає себе зі своїми недоліками. Ні це не означає, що ми не маємо розвиватися, не маємо прагнути до ідеалу, просто є речі, які потрібно визнавати, і приймати!!! Ми повинні приймати себе, тоді й знайдеться людина, яка прийме нас такими як ми є, безпосередніми та щирими. Як часто траплялося так, що прихильності ми добиваємося від людей до яких ми вже охололи, все просто ми стали собою, ось що змінилося. Не можна втрачати свою індивідуальність, через те що в нашому серці живе кохання .Тому що вас ніколи не оцінять по заслугах, якщо ви перестанете бути собою, особистістю!!.
Кому потрібна засмучена, виснажена духовно людина, яка зациклена на комусь!!!Навпаки нас притягує блиск очей та чарівність посмішки, тому що посмішка зачаровує. Тому треба бути щасливою не зважаючи ні на що!!! Треба посміхатися, навіть тоді коли все йде не по плану!!! Вміти імпровізувати і насолоджуватися кожній миті свого життя!!!
Насправді ми не завжди хочемо того, що нам потрібно, іноді вищим силам видніше. І те що здається нам найрожевішою мрією, може зруйнувати наше життя. Треба вміти миритися з ситуацією, яку змінити не можна. Навчитися відпускати людей, які так сильно припали нам до душі, якщо вони не наші! Наші від нас нікуди не дінуться, навіть якщо ми виїдемо на інший континент, наша доля нас там знайде. Вся біль яка концентрується в нашому серці, від впертості, від сценарію, який не співпадає з реальністю. Та варто тільки почати насолоджуватися життям, перестати гнатися за примарами, витягнути руку на зустріч щастя, на зустріч мрії.
Мрія - це метелик, якщо за ним гнатися , він сполохано буде тікати. Та варто заспокоїтися і спокійно простягнути руку, він сам тихо і без метушні сяде нам на долоню і подарує барви цього світу!!! Душевний спокій та рівновага, от що веде до успіху!!! Не стискайте свого метелика в долоні, а просто подаруйте йому спокій та гармонію, таке сприятливе середовище, з якого він сам не захоче полетіти!!! Все що може зруйнувати нашу гармонію це страх, не боріться з ним, а дивіться йому в очі, погоджуйтеся на поразку з таким спокоєм, щоб у нього не було мотиву вас лякати. Тільки так можна побачити світло нашої безкрайної душі, яка освітлює нам дорогу, яка веде у спокійне і щасливе життя. Холод розуму та гарячі почуття приведуть нас до омріяного майбутнього.
Життя це мить, це той шлях який має проходити сам по собі щасливо. Нехай вас не покидає це почуття ніколи, будьте щасливі зараз і в цю мить. Подаруйте людям блиск ваших очей, теплоту вашого серця і світло вашої душі. Тільки так це життя не буде даремним, тільки так ви виконаєте своє призначення.
Відпустіть упередженість та шаблонність, станьте творчими і багатогранними. Працюйте над собою, та з цікавістю відкривайте нові горизонти. Досліджуйте цей світ, і ваші очі завжди сяятимуть, а в душі цвістимуть пахучі квіти, які надихатимуть на нові звершення. Крокуйте спокійно та впевнено до своєї мети. І пам’ятайте, що якщо, не вийде по плану, то буде ще краще, бо Всевишній придумав щасливіший для Вас сценарій, і ви повинні прийняти це без сумніву та з подякою. Не дозволяйте сумнівам зруйнувати гармонію та душевну рівновагу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2015
автор: Гармоні_я