Я любов не кликала в гості,
Не хотіла задихатись від її млості.
Вона сама ненароком прийшла,
Як сонце над землею зійшла.
І вдень…і вночі нагадує про себе:
По серцю боязко шкребе,
Шепче щось лагідно на вухо,
Щоб в душі не було глухо.
Хоче розбудити приспане серце -
На шматки колись роздерте.
Розколихати душу й тіло,
Щоб всередині щось забриніло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2015
автор: *Марічка*