Розкрила темні крила бабка-ніч
І полетіла.
Кидали сяйво зорі зусібіч
На її тіло.
Чекала місяць. Витрішки ловив
Крізь млу-фіранку.
Не міг він вийти, бо ключа згубив
Від свого замку.
Шукав. Останні сили розплескав
До задрімання.
А бабку-нічку смуток обіймав
Аж до світання.
Бабка - комаха.:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)