Боже мій! Як хочеться,
Прямо - сил нема,
В край, де горда Хортиця
Дух наш підніма.
Де козацька вольниця
Живе - не вмира
І щомиті живиться
Водами Дніпра.
Де пам'ять народна
І честь - над усе,
Й мета благородна
Світу мир несе.
Хочеться вдихнути
Ту священну суть,
Що води Славути
У світи несуть.
І одним лиш помахом
Я збираю збіжжя,
Та вечірнім потягом
Мчу у Запоріжжя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598927
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.08.2015
автор: Леонід Федорів