(Переклад з Р.Ваврик, з російської)
Йшов я, йшов по життєвих дорогах,
Довго йшов, а куди, не знав,
Обминав будь-які пороги,
Або просто переступав,
З головою в роботу кидався,
Підіймався, хоч важко було,
А, коли від болю ламався,
То сміявся, долі на зло.
Так ідем по своїх, по дорогах,
І дай, Бог, - шістдесят-сімдесят,
І не плачмо, життя не проходить,
Воно поруч, навколо нас,
Посміхаймось, співаймо, трудімся,
І радіймо життю кожен раз,
А, якщо ми втомились, спинімся,
Відпочиньмо, ще є у нас час.
Тільки б ноги мене носили,
Та розумна була голова,
Тільки б серце в грудях світило,
І душа була теж жива,
А Всевишній нехай мене любить,
Ангел мій, охоронець, знай,
Хай в дорозі мене не загубить,
Бережи мене і захищай.
11.05.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598973
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 11.08.2015
автор: Олександр Шевченко