Коли небо в серці стоголоссям

Для  очей  –  гіпноз  небес    блакить,
Для  думок  –  окриленості  простір:
В  мрії    світ  душа  птахОм    летить,
Коли  небо  в  серці  стоголоссям.
Хочеться  вдягнути  пектораль
З  ніжності  захмарного  натхнення;  
Від  думок  обвітрених  розваль
Відштовхнути  б  важкість  повсякдення,
Розчинитись  в  кольорі  надій,
Заблукати  в  вічності  над  нами,
Стримати  курантів  долі  бій
І  відчути  хмари  під  ногами.

Для  очей  –  гіпноз  небес  блакить,
Для  думок  –  окриленості  простір.
Ціла  вічність,  вкладена  у  мить,
Коли  небо  в  серці  стоголоссям.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598994
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.08.2015
автор: Серафима Пант