Не дивись…

Не  дивись  ти  не  мене,  й  не  слухай
Не  тримай,  відпусти,  забувай
Ти  тихенько  до  мене  постукав
Вже  як  інший  мене  покохав

Не  пали  своїм  поглядом  серце
Спопеліло  воно  вже  давно
Пам’ятаєш  як  сходило  сонце
Ти  казав  що  для  нас  лиш  воно

Розкажи  мені  милий  навіщо
Тоді  сонце  так  рано  зійшло
Разом  з  променем  сонячним  раннім
Наче  вітром  тебе  віднесло

Де  ти  був  стільки  років  мій  голубу  милий  
Чом  скитався  по  світі  ти  мій  сизокрилий
І  навіщо  тепер  повернувся  до  мене
Як  сказати  мені  що  тебе  вже  не  треба

Я  забула  тебе  вже  давно
Серце  жити  без  тебе  моє  не  змогло
Спопеліло  згоріло  до  тла
Безсердечна  залишилась  я

Не  дивись  ти  не  мене,  й  не  слухай
Не  тримай,  відпусти,  забувай
Ти  тихенько  до  мене  постукав
Ти  ж  не  знав  що  без  серця  вже  я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2015
автор: Лєнка